бліднути
БЛІДНУТИ, БЛІДНІТИ – БЛІДНІШАТИ
Бліднути, рідше блідніти. Ставати блідим, блідішим; блідо виднітися, виділятися. Уже починають бліднути зорі на небі (М.Трублаїні); Стала я блідніти (Панас Мирний); її обличчя блідне навіть крізь пудру (Ю.Яновський).
Бліднішати. Ставати бліднішим. Чим більше він [городничий] наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав (Панас Мирний).
Словник-довідник з українського літературного слововживання