вертикаль
ВЕРТИКАЛЬ – ВЕРТИКАЛ
Вертикаль, -і, ор. -ллю, р. мн. -алей, ж. Прямовисна лінія.
Вертикал, -а, р. мн. -ів, ч. В астрономії – велике коло, яке проходить через зеніт і будь-яку точку небесної сфери; прилад для вимірювання висоти світил.
Словник-довідник з українського літературного слововживання