влад

ВЛАД (УЛАД) – В (У) ЛАД

Влад (улад), присл. До ладу, як треба; до речі; ритмічно, в такт тощо. Не зовсім влад, а проте сильно, на повні груди, гукнули хлоп’ята “ура” (Д.Бедзик); Військо йде, улад ступає (О.Олесь); Біля розжевреного горна з молотами в руках улад б’ють по ковадлу.. Оленчук та його благородіє (О.Гончар).

В (у) лад, ім. з прийм. Коли моє не в лад, то я з своїм назад (П.Гулак-Артемовський); Коло важко притупувало в лад музиці (Леся Українка); Дід бадьоро марширував в лад пісні (О.Донченко); Грав весь вечір патефон В такт і в лад з гармошкою (С.Олійник).

Значення в інших словниках

1. влад — влад прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. влад — <�УЛАД>пр., до ладу, як треба; до речі, відповідно, у згоді; (музиці) у такт, ритмічно.  Словник синонімів Караванського
3. влад — (улад), присл. 1》 До ладу, як треба. || До речі, відповідно до обставин. 2》 Ритмічно, у такт. 3》 Пасує щось до кого-, чого-небудь. || Відповідно до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. влад — ВЛАД (УЛА́Д), присл. 1. До ладу, як треба. [Хор косарів:] Ми в луг підем всі з косами, І як станем вряд, Він устелеться травами, Скошеними влад (М. Кропивницький); Вже як вийдемо вряд, А в роботі все в норму та влад (А.  Словник української мови у 20 томах
5. влад — див. улад  Словник синонімів Вусика
6. влад — Влад, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. влад — ВЛАД (УЛА́Д), присл. 1. До ладу, як треба. [Хор косарів:] Ми в луг підем всі з косами, І як станем вряд, Він устелеться травами, Скошеними влад (Кроп., V, 1959, 131); Вже як вийдемо вряд, А в роботі все в норму та влад (Мал.  Словник української мови в 11 томах