гудіти
ГУДІТИ – ГУДИТИ
Гудіти, гуду, гудеш. Густи; гомоніти: вітер гуде, хрущі гудуть, дроти гудуть. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І.Нечуй-Левицький); В голові тілько гуде (Панас Мирний).
Гудити, гуджу, гудиш. Виносити осуд; ганити. Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М.Стельмах); – Оце як хочеш: хочеш гудь стару, хочеш хвали, а не дозволила (М.Олійник).
Словник-довідник з українського літературного слововживання