доробок

Оку. Щось зроблене, створене ким-небудь; переважно вживається в позитивному плані як критерій оцінки зробленого найчастіше зі сл.: літературний, творчий, поетичний, художній, науковий.

Значення в інших словниках

1. доробок — доро́бок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. доробок — ДОРІБОК (автора) творча спадщина, твори, написане ким; (театру) репертуар; (композитора) створене ким; З. заробіток, прибуток.  Словник синонімів Караванського
3. доробок — [доробок] -бку, м. (ў) -бку, мн. -бкие, -бк'іў  Орфоепічний словник української мови
4. доробок — -бку, ч. 1》 Те, що зроблене, створене ким-небудь. Творчий доробок — сукупність книжок, картин, наукових праць та ін. творів, створених за життя письменника, художника, науковця та ін. 2》 діал. Заробіток; прибуток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. доробок — ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал.  Словник синонімів української мови
6. доробок — ДОРО́БОК, бку, ч. 1. Те, що зроблене, створене ким-небудь. Стаття на партійну тему, стаття на промислову тему, дві інформації про підготовку до сівби...  Словник української мови в 11 томах