доробок —
доро́бок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
доробок —
Оку. Щось зроблене, створене ким-небудь; переважно вживається в позитивному плані як критерій оцінки зробленого найчастіше зі сл.: літературний, творчий, поетичний, художній, науковий.
Літературне слововживання
доробок —
-бку, ч. 1》 Те, що зроблене, створене ким-небудь. Творчий доробок — сукупність книжок, картин, наукових праць та ін. творів, створених за життя письменника, художника, науковця та ін. 2》 діал. Заробіток; прибуток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доробок —
ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал.
Словник синонімів української мови
доробок —
ДОРО́БОК, бку, ч. 1. Те, що зроблене, створене ким-небудь. Стаття на партійну тему, стаття на промислову тему, дві інформації про підготовку до сівби...
Словник української мови в 11 томах