Словник-довідник з українського літературного слововживання
Значення в інших словниках
дупель —
ду́пель іменник чоловічого роду, істота птах
Орфографічний словник української мови
дупель —
-я, ч. Невеликий болотяний птах із довгим прямим дзьобом, відносно короткими ногами та плямистим оперенням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дупель —
(птах) баранчик
Словник чужослів Павло Штепа
дупель —
Пля, ч. 1. у знач. присл. Зовсім. В тебе завжди дупель пусто (Брати Гадюкіни). ◇ В дупель — дуже (про сп'яніння). Коли він знову став бачити, то було багато головастих плям над ним, зате чомусь не було музики, він сидів коло свого столика...
Словник сучасного українського сленгу
дупель —
Водоплавний птах, що заселяє поля та болота Євразії; довж. бл. 30 см; об'єкт полювання.
Універсальний словник-енциклопедія
дупель —
ДУ́ПЕЛЬ, я, ч. Невеликий болотяний птах з довгим прямим дзьобом, відносно короткими ногами та плямистим оперенням. Кіндрат до вечора від рання.. дупелів носатих Стріляє з паном (Рильський, II, 1956, 82).
Словник української мови в 11 томах