жниварка

ЖНИВАРКА – ЖНИЦЯ

Жниварка, -и, д. і м. -ці. Машина, яка жне хлібні рослини. Бачив би ти, як прикажчик ганяв нас за жниварками в’язати снопи (Л.Юхвід); Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (М.Руденко).

Жниця, -і, ор. -ею. Жінка, яка жне хлібні рослини. Тоне в грі красуня жниця, В коси квітоньки вплела; Знать, їй щастя-доля сниться, Що й коралів не зняла (Г.Чупринка); Уже піснями жниць бренить пшеничний лан (М.Рильський); На полі чужім у високій пшениці з серпами схилилися втомлені жниці (Н.Забіла).

Значення в інших словниках

1. жниварка — жнива́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. жниварка — -и, ж. Машина, яка жне хлібні рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жниварка — КОСА́РКА (машина для скошування трав'янистих рослин, хліба); ЖНИВА́РКА, ЖА́ТКА (для скошування перев. злакових рослин); СІНОКОСА́РКА (для скошування трави); САМОСКИ́ДКА (жниварська машина, яка самостійно скидає зрізаний хліб)...  Словник синонімів української мови
4. жниварка — Жнива́рка, -рки, -рці = жа́тка  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. жниварка — ЖНИВА́РКА, и, ж. Машина, яка жне хлібні рослини. На ланах Клопотовського, після того як позвозять у скирти озимий хліб, зжатий лобогрійками чи крилатою жниваркою.., бідним селянам дозволялось згрібати граблями стерню на паливо (Іщук, Вербівчани, 1961, 83).  Словник української мови в 11 томах