заздалегідь
присл. За якийсь час до чого-небудь; наперед. – Не вбивайтесь, мамо, заздалегідь. Ще хто його знає, як воно буде (І.Нечуй-Левицький); Треба заздалегідь десь захисту шукати, притулку для себе (Панас Мирний); Я хотів заздалегідь попередити вас, щоб ви встигли продумати свій виступ (О.Гуреїв).
Словник-довідник з українського літературного слововживання