зазнавати

Наю, -наєш (чого). 1. Пізнавати на власному досвіді, переживати щось переважно негативне; відчувати щось. Вж. зі сл.: горя, експлуатації, заборони, зневаги, лиха, нападу, невдачі, нещастя, поразки, приниження, розчарування (але й спокою). 2. Під дією чогось мати певні зміни в своєму складі: зазнавати розпаду.

Значення в інших словниках

1. зазнавати — зазнава́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зазнавати — (щастя) звідувати, заживати, дізнавати, ур. спізнавати, жм. куштувати; (горя) терпіти <�переживати, виносити на своїх плечах> що; (лиха) випивати повний ківш; (кари) підлягати чому; (впливу) підпадати під; З. пам'ятати; док. ЗАЗНАТИ, (чиєїсь долі) ід. пожити в чиїйсь шкурі.  Словник синонімів Караванського
3. зазнавати — -аю, -аєш, недок., зазнати, -аю, -аєш, док., перех., рідко з підрядним реченням. 1》 Пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь, зустрічатися, стикатися з чимось. || Відчувати, почувати що-небудь. || тільки 3 ос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зазнавати — ПЕРЕЖИВА́ТИ що (жити під час певних подій, у певних обставинах, відчувати їхній вплив на собі); ЗАЗНАВА́ТИ чого, що, ЗНА́ТИ що, ПІЗНАВА́ТИ що, СПІЗНАВА́ТИ що, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВАТИ) що, ЗВІ́ДУВАТИ що, БА́ЧИТИ що, ЗАЖИВА́ТИ що, чого, ПІЗНАВА́ТИСЯ з чим...  Словник синонімів української мови
5. зазнавати — Зазнава́ти, -наю́, -нає́ш чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зазнавати — ЗАЗНАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко з підрядним реченням. 1. Пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь, зустрічатися, стикатися з чимось. Всюди він бував, усюди зазнавав різних пригод (Фр.  Словник української мови в 11 томах