закордон
ЗАКОРДОН – ЗА КОРДОН – ЗАРУБІЖЖЯ
Закордон, -у, розм. Чужоземні, зарубіжні країни. – Однієї морозної ночі спалахнув на економії великий хлів з вигодуваними для закордону сорока п’ятьма кабанами (Є.Кротевич); Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон (В.Собко).
За кордон, ім. з прийм. За межі своєї країни. Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, у Варшаву, мене дуже схвилювало і налякало (О.Довженко).
Зарубіжжя. Те саме, що закордон: близьке зарубіжжя.
Словник-довідник з українського літературного слововживання