Літературне слововживання

збіднити

ЗБІДНИТИ – ЗБІДНІТИ

Збіднити, -ню, -ниш, перех. Зробити когось, щось бідним, позбавити якихось рис, особливостей, зробити менш виразним тощо. З болем я думаю про те, як ми збіднили свої фільми, коли почали уникати в кіно напливу роздумів і спогадів (О.Довженко).

Збідніти, неперех. Стати бідним, біднішим. – Немає у мене нічого, збіднів я зовсім, розорився (М.Чабанівський).

Словник-довідник з українського літературного слововживання

Значення в інших словниках

  1. збіднити — збідни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. збіднити — див. збіднювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збіднити — ЗБІДНИ́ТИ див. збі́днювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. збіднити — Збіднити см. збіднити.  Словник української мови Грінченка