збіднити

збідни́ти

див. збіднювати.

Значення в інших словниках

1. збіднити — збідни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. збіднити — ЗБІДНИТИ – ЗБІДНІТИ Збіднити, -ню, -ниш, перех. Зробити когось, щось бідним, позбавити якихось рис, особливостей, зробити менш виразним тощо. З болем я думаю про те, як ми збіднили свої фільми, коли почали уникати в кіно напливу роздумів і спогадів (О.  Літературне слововживання
3. збіднити — ЗБІДНИ́ТИ див. збі́днювати.  Словник української мови в 11 томах
4. збіднити — Збіднити см. збіднити.  Словник української мови Грінченка