йога

ЙОГА – ЙОГ

Йога. У давній Індії – вчення і метод управління психікою і психофізіологією людини з метою звільнення її від пут матеріального існування; давньоіндійська філософська школа ідеалістичного напряму.

Йог, -а. Послідовник індійського релігійно-філософського вчення.

Значення в інших словниках

1. йога — йо́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. йога — [йога] -гие, д. і м. йоз'і  Орфоепічний словник української мови
3. йога — -и, ж. 1》 У філософських системах Стародавньої та середньовічної Індії – вчення про самопізнання і методи управління психікою і психофізіологією людини з метою звільнення від пут матеріального існування...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. йога — йо́га (санскр., букв. – з’єднання, зосередження) 1. У філософських системах давньої і середньовічної Індії вчення і метод управління психікою і психофізіологією людини з метою звільнення від пут матеріального існування.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. йога — 1. одна з індійських філософських систем, розроблена Патанджалі; власний сотеріологічний метод — аскетично-містичні практики, які мають на меті досягнення духовної досконалості;...  Універсальний словник-енциклопедія
6. йога — ЙОГА (санскр. — з'єднання, зосередження) — одна з шести ортодоксальних (брагманістських) систем інд. філософії, релігійне вчення; система практичних методів керування психікою й психофізіологією людини з метою досягнення особливого духовного стану...  Філософський енциклопедичний словник