Значення в інших словниках
-
йога —
йо́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
йога —
ЙОГА – ЙОГ Йога. У давній Індії – вчення і метод управління психікою і психофізіологією людини з метою звільнення її від пут матеріального існування; давньоіндійська філософська школа ідеалістичного напряму. Йог, -а. Послідовник індійського релігійно-філософського вчення.
Літературне слововживання
-
йога —
-и, ж. 1》 У філософських системах Стародавньої та середньовічної Індії – вчення про самопізнання і методи управління психікою і психофізіологією людини з метою звільнення від пут матеріального існування...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
йога —
йо́га (санскр., букв. – з’єднання, зосередження) 1. У філософських системах давньої і середньовічної Індії вчення і метод управління психікою і психофізіологією людини з метою звільнення від пут матеріального існування.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
йога —
1. одна з індійських філософських систем, розроблена Патанджалі; власний сотеріологічний метод — аскетично-містичні практики, які мають на меті досягнення духовної досконалості;...
Універсальний словник-енциклопедія
-
йога —
ЙОГА (санскр. — з'єднання, зосередження) — одна з шести ортодоксальних (брагманістських) систем інд. філософії, релігійне вчення; система практичних методів керування психікою й психофізіологією людини з метою досягнення особливого духовного стану...
Філософський енциклопедичний словник