капелюх
КАПЕЛЮХ – КАПЕЛЮХА – БРИЛЬ
Капелюх, -а. Жіночий або чоловічий головний убір з фетру, соломи тощо.
Капелюха, розм. Тепла зимова шапка-ушанка. Високий літній селянин у кудлатій капелюсі (Б.Грінченко); На ньому – пошарпаний сіряк і капелюха (шапка з навушниками) (Я.Мамонтов).
Бриль, -я, ор. -ем. Капелюх, переважно солом’яний. Крислатий бриль з рисової соломи був низько опущений на лоб (В.Кучер); Круглий чорний повстяний бриль прикривав чорне, як смола, волосся (І.Нечуй-Левицький).
Словник-довідник з українського літературного слововживання