капелюх —
капелю́х іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
капелюх —
КАПЕЛЮХ – КАПЕЛЮХА – БРИЛЬ Капелюх, -а. Жіночий або чоловічий головний убір з фетру, соломи тощо. Капелюха, розм. Тепла зимова шапка-ушанка. Високий літній селянин у кудлатій капелюсі (Б.
Літературне слововживання
капелюх —
г. крисаня; (складаний) шапокляк; (солом'яний) бриль; (від сонця) панама; (зимовий) капелюха, вушанка; капелюшок, капелюш.
Словник синонімів Караванського
капелюх —
Брилик, бриль, головка (у гриба), капелюш, капелюшик, капелюшок, шапка (у гриба), шапочка (т.с.)
Словник синонімів Вусика
капелюх —
-а, ч. 1》 Жіночий або чоловічий головний убір із фетру, соломи тощо; бриль. 2》 розм., рідко. Те саме, що капелюха.
Великий тлумачний словник сучасної мови
капелюх —
капе́люх (капе́люш) капелюх (ср, ст): Дістав листа від Мелянії. Про поліцая не пише нічого. Значить, щось там є. Пише про це й те, а про нашу любов написала: “Ти забув свій капелюх.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
капелюх —
КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий).
Словник синонімів української мови
капелюх —
Капелю́х, -ха, в -сі; -лю́хи, -хів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
капелюх —
КАПЕЛЮ́Х, а, ч. 1. Жіночий або чоловічий головний убір із фетру, соломи тощо; бриль. [Голохвостий:] Я почеплю їй на голову.. капелюха з білими стрічками (Н.-Лев., II, 1956, 500); Целя.. в білім солом’янім капелюсі з широкими крисами..
Словник української мови в 11 томах
капелюх —
Капелюх, -ха м. 1) = капелюха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. Вас. 156. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. см.
Словник української мови Грінченка