неподоланий

НЕПОДОЛАНИЙ – НЕ ПОДОЛАНИЙ – НЕПОДОЛАННИЙ

Неподоланий, прикм. Якого не подолали. Він зрозумів, що людина, довго несучи в собі неподоланий біль, може звільнитись від нього раптово (Н.Рибак); Я, неподоланий, загляну смерті в очі, я не зійду з путі (М.Бажан).

Не подоланий, наст, з дієприкм. У мистецтвознавчій науці ще не подолана тенденція описувати явища художньої культури, так би мовити, в статиці, в констатуючій манері (з журналу).

Неподоланний. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; непереборний, непереможний. Стебла витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися в таємничому неподоланному русі (О.Довженко).

Значення в інших словниках

1. неподоланий — неподо́ланий прикметник непереможений  Орфографічний словник української мови
2. неподоланий — -а, -е. Якого не подолали; непереможений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неподоланий — НЕПОДО́ЛАНИЙ, а, е. Якого не подолали. Я, неподоланий, загляну смерті в очі (М. Бажан); В портах чужодальних морів, наче вимпел надій і привіту, неподоланий стяг майорів (М. Упеник).  Словник української мови у 20 томах
4. неподоланий — НЕПОДО́ЛАНИЙ, а, е. Якого не подолали. Я, неподоланий, загляну смерті в очі (Бажан, Вибр., 1940, 167); В портах чужодальних морів, наче вимпел надій і привіту, неподоланий стяг майорів (Уп., Вітчизна миру, 1951, 41).  Словник української мови в 11 томах