Словник української мови в 11 томах

неподоланий

НЕПОДО́ЛАНИЙ, а, е. Якого не подолали.

Я, неподоланий, загляну смерті в очі (Бажан, Вибр., 1940, 167);

В портах чужодальних морів, наче вимпел надій і привіту, неподоланий стяг майорів (Уп., Вітчизна миру, 1951, 41).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неподоланий — неподо́ланий прикметник непереможений  Орфографічний словник української мови
  2. неподоланий — НЕПОДОЛАНИЙ – НЕ ПОДОЛАНИЙ – НЕПОДОЛАННИЙ Неподоланий, прикм. Якого не подолали. Він зрозумів, що людина, довго несучи в собі неподоланий біль, може звільнитись від нього раптово (Н.Рибак); Я, неподоланий, загляну смерті в очі, я не зійду з путі (М.  Літературне слововживання
  3. неподоланий — -а, -е. Якого не подолали; непереможений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неподоланий — НЕПОДО́ЛАНИЙ, а, е. Якого не подолали. Я, неподоланий, загляну смерті в очі (М. Бажан); В портах чужодальних морів, наче вимпел надій і привіту, неподоланий стяг майорів (М. Упеник).  Словник української мови у 20 томах