окріп
ОКРІП – КРІП, УКРІП
Окріп1, окропу. Кип’яток. Жінка окропу нагріла, стали пити чай (Ю.Яновський).
Окріп2, окропу, розм. Кріп. Настя розгинається, виринаючи гінкою постаттю з того бурштинового окропу, яким зараз кипить город (Є.Гуцало).
Кріп, кропу, розм. укріп. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв. Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями (З.Тулуб).
Словник-довідник з українського літературного слововживання