освідчуватися
ОСВІДЧУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, ОСВІДЧИТИСЯ.
Переважно зізнаватися в коханні; просити у жінки згоди стати дружиною. Чого той Шагай, властиво, хоче? Прецінь бачить, що вона йому прихильна, що вона його любить? І чому не освідчується? Чому чекає? (Б.Лепкий); Якби ти, Маргарито, знала, скільки безсонних ночей, лежачи на печі, біля віконця, з якого віяло холодом, я мріяв освідчитися тобі в коханні! (В. Дрозд).
Словник-довідник з українського літературного слововживання