скрижаль

І, ор. -ллю, книжн. 1. Плита, дошка, переважно з культовим, священним написом. – Скрижалі знайшов Мойсей кам’яні трьома мовами (П.Загребельний). 2. переважно в мн. перен. Те, що зберігає пам’ятні події, імена тощо. Лишу я пісню про красу, Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі (О.Олесь).

Значення в інших словниках

1. скрижаль — скрижа́ль іменник жіночого роду книжн.  Орфографічний словник української мови
2. скрижаль — Чотирикутна нашивка на мантії архиєрея чи архимандрита  Словник церковно-обрядової термінології
3. скрижаль — -і, ж., книжн. 1》 Дошка, плита з написаним на ній текстом, звичайно священним, культовим. 2》 перев. мн., які, чого, перен. Те, що зберігає, куди занесено пам'ятні події, дати, імена тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скрижаль — СКРИЖА́ЛЬ, і, ж., книжн. 1. Дошка, плита з написаним на ній текстом, звичайно священним, культовим. По стінах не картини, не ікони – розвішані там білі скрижалі, а на їх – дрібні .. письмена (С.  Словник української мови у 20 томах
5. скрижаль — СКРИЖА́ЛЬ, і, ж., книжн. 1. Дошка, плита з написаним на ній текстом, звичайно священним, культовим. По стінах не картини, не ікони — розвішані там білі скрижалі, а на їх — дрібні.. письмена (Вас.  Словник української мови в 11 томах