скрижаль

СКРИЖА́ЛЬ, і, ж., книжн.

1. Дошка, плита з написаним на ній текстом, звичайно священним, культовим.

По стінах не картини, не ікони – розвішані там білі скрижалі, а на їх – дрібні .. письмена (С. Васильченко);

[Тірца:] Стовп огняний не поведе нікуди, не скаже хмарний стовп: іди за мною. Не спустить Бог нові скрижалі з неба – ще ж не сповнився й давній заповіт (Леся Українка);

– Грецькі боги, то й словеса їхні, – знизав Сивоок плечима. – Скрижалі знайшов Мойсей кам'яні трьома мовами (П. Загребельний);

* Образно. Якби мені до рук скрижалі Долі, Я розписав би їх по власній волі (В. Мисик);

* У порівн. Воїнів безсмертні імена На нім [камені] засяють, мов скрижалі чисті, І материнські сльози горьові Його нутро камінне пропечуть! (А. Малишко).

2. перев. мн., які, чого, перен. Те, що зберігає пам'ятні події, дати, імена і т. ін.

Вук Караджич належить до тих діячів, ім'я яких чітко викарбуване на скрижалях історії світової культури (із журн.);

На скрижалях часу віщі музи (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера).

Значення в інших словниках

1. скрижаль — скрижа́ль іменник жіночого роду книжн.  Орфографічний словник української мови
2. скрижаль — І, ор. -ллю, книжн. 1. Плита, дошка, переважно з культовим, священним написом. – Скрижалі знайшов Мойсей кам’яні трьома мовами (П.Загребельний). 2. переважно в мн. перен. Те, що зберігає пам’ятні події, імена тощо.  Літературне слововживання
3. скрижаль — Чотирикутна нашивка на мантії архиєрея чи архимандрита  Словник церковно-обрядової термінології
4. скрижаль — -і, ж., книжн. 1》 Дошка, плита з написаним на ній текстом, звичайно священним, культовим. 2》 перев. мн., які, чого, перен. Те, що зберігає, куди занесено пам'ятні події, дати, імена тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. скрижаль — СКРИЖА́ЛЬ, і, ж., книжн. 1. Дошка, плита з написаним на ній текстом, звичайно священним, культовим. По стінах не картини, не ікони — розвішані там білі скрижалі, а на їх — дрібні.. письмена (Вас.  Словник української мови в 11 томах