таж
ТАЖ – ТА Ж
Таж, част. підсип., спол. [Мати:] Давай серпа, як кажуть! Таж не твій (Леся Українка); – "Підеш, га?" – Таж іду вже, йду (Є.Гуцало); – З ним і їхати страшно. Таж це звір, не чоловік! (Б.Лепкий).
Та ж, займ. з част. Почуття покинутості змінюється надіями, полонить хлопця все та ж невідчепна думка про втечу (О.Гончар).
Словник-довідник з українського літературного слововживання