хлорид

ХЛОРИД – ХЛОРИТ – ХЛОРИН – ХЛОРАТ

Хлорид, -у. Сіль хлористоводневої (соляної) кислоти: хлорид натрію.

Хлорит, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів.

Хлорин, -у. Різновид синтетичного волокна з полівінілхлориду.

Хлорат, -у. Сіль хлорнуватої кислоти (отруйна): хлорат калію.

Значення в інших словниках

1. хлорид — хлори́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хлорид — ХЛОРИ́Д, у, ч. Сіль соляної (хлористоводневої) кислоти. Металевий цирконій добувають відновленням його двоокису або хлориду такими активними металами, як магній, натрій, кальцій (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. хлорид — -у, ч., хім. Сіль соляної (хлороводневої) кислоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлорид — ХЛОРИ́Д, у, ч. Сіль соляної (хлористоводневої) кислоти. Металевий цирконій добувають відновленням його двоокису або хлориду такими активними металами, як магній, натрій, кальцій (Наука..  Словник української мови в 11 томах