хлорид
ХЛОРИ́Д, у, ч.
Сіль соляної (хлористоводневої) кислоти.
Металевий цирконій добувають відновленням його двоокису або хлориду такими активними металами, як магній, натрій, кальцій (з наук.-попул. літ.);
Крім хлоридів інших металів, хлорид алюмінію може приєднувати воду, сірководень, амоніак і утворювати складніші сполуки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)