Літературне слововживання

цистин

ЦИСТИН – ЦИСТИТ

Цистин, -у. Амінокислота, що входить до складу білків тваринного й рослинного походження.

Цистит, -у. Запалення слизової оболонки сечового міхура в людини.

Словник-довідник з українського літературного слововживання

Значення в інших словниках

  1. цистин — цисти́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. цистин — ЦИСТИ́Н, у, ч. Амінокислота, що входить до складу білків тваринного й рослинного походження. Найбільше цистину в кератині волосся (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. цистин — -у, ч. Органічна дикарбонова диаміносірковмісна замінна амінокислота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цистин — цисти́н (від грец. κΰστις – міхур) амінокислота, входить до складу білків тваринного і рослинного походження. Походить з цистеїну.  Словник іншомовних слів Мельничука