цистин

цисти́н

-у, ч.

Органічна дикарбонова диаміносірковмісна замінна амінокислота.

Значення в інших словниках

1. цистин — ЦИСТИН – ЦИСТИТ Цистин, -у. Амінокислота, що входить до складу білків тваринного й рослинного походження. Цистит, -у. Запалення слизової оболонки сечового міхура в людини.  Літературне слововживання
2. цистин — цисти́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. цистин — ЦИСТИ́Н, у, ч. Амінокислота, що входить до складу білків тваринного й рослинного походження. Найбільше цистину в кератині волосся (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. цистин — цисти́н (від грец. κΰστις – міхур) амінокислота, входить до складу білків тваринного і рослинного походження. Походить з цистеїну.  Словник іншомовних слів Мельничука