АНДІЄВСЬКА Емма
АНДІЄ́ВСЬКА Емма
• АНДІЄВСЬКА Емма
(19.III 1933, Донецьк)
- укр. письменниця. З 1943 живе за межами СРСР: у Франції (Париж), США (Нью-Йорк), тепер — у ФРН. Автор поетич. збірок "Поезія" (1951), "Народження ідола" (1958), "Риба і розмір" (1961), "Кути опостінь" (1963), поем "Первні" (1964), "Базар" (1967), "Пісні без тексту" (1968), "Наука про землю" (1975), "Кав'ярня" (1983), "Спокуси святого Антонія" (1985). Пише також новели (збірки "Подорож", 1955; "Тигри", 1962; "Джалапіта", 1962) та романи ("Герострати", 1970; "Роман про добру людину", 1973; "Роман про людське призначення", 1982). А. цікавить переважно внутр. світ людини, складні психол. колізії, розкриваючи які вона вдається до поетики сюрреалізму. Поетич. твори відзначаються лексичним багатством, витонченою формою.
І. Ф. Прач.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)