БІРЮКОВ Микола Зотович

БІРЮКО́В Микола Зотович

• БІРЮКОВ Микола Зотович

[19.I (1.II) 1912, Орєхово-Зуєво — 1.II 1966, Ялта]

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1951. Внаслідок виробничої травми протягом багатьох років (з 1930) був прикутий до ліжка. Закінчив Моск. ін-т іноземних мов, навчався в Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). З 1955 жив у Ялті. В романі "На хуторах" (1939) показав становлення Рад. влади на селі. На основі зібраних ним під час подорожі по Рад. країні матеріалів написав роман про будівництво Великого Ферганського каналу "Води Нарину" (1949) та кн. нарисів "На мирній землі" (1952), присвячену трудівникам соціалістич. будов. В основі роману "Чайка" (1945; Держ. премія СРСР, 1951) — подвиг партизанки Героя Рад. Союзу Є. І. Чайкіної. Цикл романів Б. "На крутих перевалах" (1965 — 67) — епічна розповідь про істор. шлях боротьби і звершень народу. Автор ст. "Новели Стефаника" (1941). В 1970 відкрито Бірюкова М. З. будинок-музей у Ялті.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1976 — 78; На крутых перевалах, кн. 1 — 6. Симферополь, 1965 — 67; Сквозь вихри враждебные. К., 1982; Укр. перекл. — Чайка. К., 1985.

■ Літ.: Соловьева Н. А. Николай Бирюков. Симферополь, 1972.

Т. О. Терещенко.