БОРДУЛЯК Тимотей (Тимофій) Гнатович

БОРДУЛЯ́К Тимотей (Тимофій) Гнатович

• БОРДУЛЯК Тимотей (Тимофій) Гнатович

(псевд. — Т. Бондаришин, Т. Ветлина та ін.; 2.II 1863, с. Бордуляки, тепер Бродівського р-ну Львів. обл. — 16.Х 1936, с. Великий Ходачків, тепер Козівського р-ну Терноп. обл.)

- укр. письменник. Нар. в сім'ї бідного селянина. Закінчив 1889 теол. ф-т Львів. ун-ту. Вільно володів багатьма мовами, що дало йому змогу широко ознайомитися в оригіналах з творами світової класики. Вчителював у селах Галичини, був священиком, зокрема в селі Городище і з 1897 у Великому Ходачкові. Літ. творчість почав на межі 80 — 90-х pp. 19 ст. перекладами творів І. Тургенєва, Ф. Достоєвського, Г. Гейне, Н. Ленау, Г. Сенкевича, К. Міксата, поетич. творами (вірші "Осінній сонет", "Зимові сонети", "Сівач", "Нетямущим" та ін.). Згодом став писати оповідання з сел. життя. З 1891 по 1898 в галицьких виданнях (газ. "Діло" та ін.) з'явилося 22 оповідання Б., які склали збірку "Ближні" (Львів, 1899). Оповідання вражають суворим реалізмом у зображенні звичайних історій з життя галицького селянства. Особливо популярними були злободенні новели Б. про поневіряння спролетаризованих селян, які опинялися в "американському пеклі" — в США, Канаді, Бразілії ("Ось куди ми пійдемо, небого!", "Бузьки", "Іван Бразілієць"). У 1902 — 16 Б. опублікував ще сім новел ("Жура", "Перерваний страйк", "Майстер Федь Триндик", "Вістка", "Передновок", "Прохор Чиж" та "Ювілят"), у яких порушував ті ж самі болючі питання. Б. осуджував байдужість інтелігенції до громадських справ, закликав "вирвати село з упадку", цілою громадою відректися від пияцтва і темноти, полюбити "світло науки". В роки 1-ї світової війни і наступної окупації Галичини панською Польщею Б. виступав проти війни, критикував жорстокі окупаційні порядки. Творчості Б. притаманний високий гуманістичний пафос, утвердження нар. моралі. Появу творів Б. прихильно зустріли І. Франко, П. Грабовський, О. Маковей, Леся Українка, О. Кобилянська, М. Коцюбинський та ін. У 1903 в Києві вийшла зб. "Оповідання з галицького життя", де було надруковано 17 творів із зб. "Ближні". Ім'я Б. — автора "простих, невишуканих, та теплим чуттям огрітих оповідань" (Франко І. Зібрання творів, т. 41, с. 524. К., 1984) стало відомим як на західних, так і на східних укр. землях, а також у слов'ян. країнах. Тоді ж з'явилися перші переклади оповідань Б. рос., польс., нім. мовами. Перекладав твори Софокла ("Електра"), Салюстія Кріспа ("Змова Катіліни"), Данте (частину "Божественної комедії" — "Пекло"), "Слово о полку Ігоревім".

♦ Тв.: Оповідання. К., 1927; Вибрані твори. Х. — К., 1930; Вибрані оповідання. Львів, 1953; Твори. К., 1958; Рос. перекл. — Рассказы. М., 1958.

■ Літ.: Засенко О. Тимофій Бордуляк. В кн.: Засенко О. Літературно-критичні нариси і статті. К., 1962; Лисенко Е. З невідомої спадщини Тимофія Бордуляка. "Жовтень", 1957, № 9.

О. Є. Засенко.