БОРЕЦЬКИЙ Іов

БОРЕ́ЦЬКИЙ Іов

• БОРЕЦЬКИЙ Іов

(Іван Матвійович; р. н. невід., ймовірно, с. Бірче, тепер Городоц. р-ну Львів. обл. — 12.III 1631, Київ)

- укр. церк. і громад. діяч, педагог, письменник. Викладач грец. і лат. мов, ректор Львів. братської школи (з 1604), з 1611 — священик київ. Воскресенської церкви. Один із засновників і перший ректор (1615 — 18) Київ. братської школи. Ставши ігуменом Києво-Михайлівського монастиря (1619), а згодом київ. митрополитом (з 1620), виступав за зміцнення політ. і культур. зв'язків України й Білорусії з Росією. Автор творів церковного змісту, грамот, а також ряду послань і публіцистичного антиуніатського твору "Протестація" (1621), в яких закликав до боротьби проти нац.-реліг. гніту. Переклав з грец.кої укр. мовою "Лист Мелетія, святЂйшаго патріарха александрійскаго, до велебнаго єпископа Ипатія ПотЂя..." (Дермань, 1605), брав участь у перекладі з грец. мови на старослов'янську і редагуванні першого великого видання Києво-Печерської друкарні — "Анфологіона" (1619). Сприяв видавничій діяльності київ. друкарів Т. Вербицького і С. Соболя. На думку деяких дослідників, Б. був також укладачем публіцистич. твору "СовЂтованіє о благочестіи", зб. "О воспитаніи чад" (1609), автором "Перестороги" і творів, виданих під іменем Клірика Острозького.

■ Літ.: Возняк М. Письменницька діяльність Івана Борецького на Волині і у Львові. Львів, 1954; Науменко Ф. І. Педагог-гуманіст і просвітитель І. М. Борецький. Львів, 1963.

Я. Д. Ісаєвич.