ВІКУЛОВ Сергій Васильович

ВІКУ́ЛОВ Сергій Васильович

• ВІКУЛОВ Сергій Васильович

(26.IX 1922, с. Ємельяновська, тепер Білозерського р-ну Волог. обл.)

- рос. рад. поет. Член КПРС з 1942. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1951 Волог. пед. ін-т. Гол. ред. журн. "Наш современник" (з 1968). Автор збірок "Господарі землі" (1950), "Полечко-поле" (1958), "Хліб та сіль" (1965), "Плуг і борозна" (1972), "Родове дерево" (1975), "Незмінність" (1977), "Пробач, березо" (1981), "Сходи" (1982), "Розмови-розмови" (1985). Поемам і віршам В. властиві громадянськість, публіцистичність, у них відчутний вплив нар. поезії. Підготував і видав збірки волог. фольклору. Нариси В. присвячені актуальним проблемам життя сучас. села. Переклав поему Д. Павличка "Притча про Правду". Укр. мовою окремі твори В. переклали Б. Олійник, Л. Талабан, В. Осадчий, С. Литвин, П. Осадчук та ін.

♦ Тв.: Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1982; Укр. перекл. — Пам'ять роду. Вірші та поеми. К., 1985.

■ Літ.: Коробов В. И. Сергей Викулов. М., 1980; Обогуров В. А. Сергей Викулов. М., 1983.

Є. С. Соловей.