ВЕДИ
ВЕ́ДИ
• ВЕДИ
, ведична література (від санскр. веда — знання) — найдавніші пам'ятки інд. словесності, створені в кін. 2 — 1-й пол. 1 тис. до н. е. Протягом багатьох століть існували в усній формі. Власне В. (або санхіти) — це 4 збірки, які складаються з гімнів, піснеспівів, жертовних формул (Рігведа, Самоведа, Яджурведа, Атхарваведа). Пізніше виникають брахмани — теологічні трактати-коментарі; завершують ведичну л-ру араньякі та упанішади — філос. твори у віршах і прозі. До В. примикають трактати ведангі, низка допоміжних дисциплін, необхідних для тлумачення ведичних текстів. Ведична л-ра має виняткове значення для вивчення історії старод. Індії..
Г. Л. Рубанова.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)