веди

ВЕ́ДИ, Вед, мн. (одн. Ве́да, и, ж.) (з великої літери).

Найдавніші пам'ятки індійської релігійної літератури, написані ведичним санскритом наприкінці ІІ – у першій половині І тисячоліття до н. е.

Веди говорять, що більш сокровенне, глибинне, реалізоване знання про нашу істинну сутність, походження Всесвіту, походження народу здатна пізнати людина з чистою свідомістю (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. веди — ве́ди множинний іменник пам'ятка літератури  Орфографічний словник української мови
2. веди — I -ів, мн. (одн. вед, -а). Народ, найдавніші мешканці Шрі-Ланки. II вед, мн. Найдавніші пам’ятки староіндійської літератури, написані санскритом.  Літературне слововживання
3. веди — -ів, мн. Найдавніші пам'ятки арійської та староіндуської релігійної літератури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. веди — (санскрит) знання  Словник чужослів Павло Штепа
5. ВЕДИ — • ВЕДИ , ведична література (від санскр. веда — знання) — найдавніші пам'ятки інд. словесності, створені в кін. 2 — 1-й пол. 1 тис. до н. е. Протягом багатьох століть існували в усній формі. Власне...  Українська літературна енциклопедія
6. веди — ве́ди (санскр. веда, букв. – знання) найдавніші пам’ятки індійської літератури, створені наприкінці 2-го – у 1-й половині 1-го тисячоліття до н. е.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. Веди — Найдавніші індоіранські тексти, виникли в XV-V ст. до н.е., написані ведичним санскритом; В. складаються з 4 Самхіт: Ріґведа, Самаведа, Яджурведа, Атгарваведа — збірки мантр, які містять найдавніші здобутки індійської філософської думки;...  Універсальний словник-енциклопедія
8. веди — Ве́ди, вед, ве́дам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)