ГОРБАШОВ Леонід Наумович

ГОРБАШО́В Леонід Наумович

• ГОРБАШОВ Леонід Наумович

(справж. прізв. — Шульман)

[12(25).XII 1914, Черняхів, тепер смт Житом. обл. — 25.VI 1980, Київ]

- укр. рад. драматург. Писав також рос. мовою. Закінчив 1941 Київ. мед. ін-т. Учасник Великої Вітчизн. війни. У фронтових і армійських газетах виступав з нарисами й новелами. Героїзм рад. людей у боротьбі проти фашизму відтворив у п'єсах "Смерш" (1944), "Прилетять журавлі" (1945), "Дороги починаються з вокзалу" (1966), "Сповідь" (1972). П'єси "Людина людині..." (1962), "Урок щирості" (1974), "Шосте почуття" (1975), "Єдина перевага" (1977), "Людина, яку чекають" (1978), "Світ тісний" (1980) порушують важливі морально-етичні проблеми сучас. життя, в них гостро засуджується кар'єризм, бюрократизм, підлабузництво.

♦ Тв.: Злочин, за який не судять. К., 1964; Сповідь. К., 1974; Единственное преимущество. Сборник пьес. К., 1983.

Г. Ф. Семенюк.