ГРИМИЧ Білль Григорович

ГРИ́МИЧ Білль Григорович

• ГРИМИЧ Білль Григорович

(7.VI 1925, Москва)

- укр. рад. перекладач, критик, засл. працівник культури УРСР з 1985. Член КПРС з 1951. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1953 Київ. ун-т. Перекладає з слов'янських, тюркських, нім., італ., франц., ест. та ін. мов. У перекладах Г. вийшли: з чес. і словац. мов — повісті "Таємниця золотого Будди" Й. Несвадби (1961), "Юпітер з павою" П. Гануша (1963), роман "Мертві не співають" Р. Яшика (1963); із словен. — роман "На сплавах" А. Інголича (1968), зб. повістей та оповідань "Балада про сурму та хмаринку" Ц. Космача (1983); із сербохорв. — "Казки з давнини" І. Брлич-Мажуранич (1971); з естон. — збірки "Поезії" В. Беекмана (1981), "Поезії" А. Сійга (1986); з узб. — повість "Халамидник" Гафура Гуляма (1972), "Узбецькі народні казки" (1975, 1985). У театрах України поставлено перекладені Г. комедії "Вісім люблячих жінок" Р. Тома (1980), "Моя професія — синьйор з вищого світу" Дж. Скарначчі і Р. Тараб.зі (1981), "Візит старої дами" Ф. Дюрренматта (1983), "ТЮЕЖ" ("Товариство югославських емансипованих жінок") Б. Нушича (1984) та ін. Виступає зі статтями, нарисами й есе про л-ри народів СРСР і соціалістич. країн.

В. О. Хитрук.