ГУЛІА Дмитро Йосипович

ГУ́ЛІА Дмитро Йосипович

• ГУЛІА Дмитро Йосипович

[9(21).II 1874, с. Уарча, тепер Сухумського р-ну — 7.IV 1960, с. Агудзера Абх. АРСР, похований у Сухумі]

- абх. рад. письменник, нар. поет Абх. АРСР з 1937. Основоположник абх. л-ри, організатор першого абх. театру. Член КПРС з 1955. У 1891 екстерном склав іспит на звання учителя нар. шкіл. У 1892 разом з К. Д. Мачаваріані склав абх. азбуку. В дореволюц. творах змалював побут абх. народу, його ненависть до гнобителів. Після перемоги Рад. влади в Абхазії брав активну участь у будівництві нової культури, опублікував ліричні вірші, поеми, балади, книги з етнографії, фольклору і лінгвістики. Автор поетичної зб. "Вибрані твори" (1934, прославляє дружбу народів, Батьківщину, Комуністичну партію), поеми "Осінь у селі" (1946) і циклу віршів "Моє місто" (1952) — про героїзм рад. людей у Великій Вітчизн. війні, самовідданість у мирній праці, роману "Камачич" (1940) — про тяжке життя абх. народу за царизму та п'єси "Привиди" (1946). Перекладач творів рос., груз., укр. л-р, зокрема поезій Т. Шевченка, які увійшли до абх. видання "Зібрання творів" укр. поета (1939). Написав вірш "Великий Тарас" (1941), кілька статей про Т. Шевченка: "В сім'ї вольній, новій" (1938), "Сонячна Абхазія — поетові України" (1939) та ін. Укр. мовою окремі твори Г. переклали Є. Іщенко, В. Лагода.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Про Леніна. В кн.: Сузір'я, в. 4. К., 1970; Камачич. К., 1979; Рос. перекл. — Избранное. М., 1986.

■ Літ.: Гулиа Г. Д. Повесть об отце. М., 1963.

М. О. Кобзєв.