ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
ГУСТИ́НСЬКИЙ ЛІТОПИС
• ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
("Кройника...")
- анонім. пам'ятка укр. історіографічної л-ри 1-ї пол. 17 ст. Відомий у кількох копіях, основну з яких переписав 1670 в Густинському монастирі під Прилуками ієромонах Михаїл Лосицький, подавши цікаву передмову про те, "для чого каждому чоловікові читання гісторій єст барзо потребно". Ймовірно, що Г. л. уклав бл. 1623 — 27 у Густинському монастирі Захарія Копистенський. Літопис розповідає про історію України від часів Київ. Русі до 1597 включно. Розповідь починається хронографічним оглядом подій від "створення світу" до заснування давньорус. держави. В огляді особливу увагу приділено легендам про походження і подвиги слов'ян. Давньорус. частина Г. л. близька змістом до Іпатіївського літопису: в стислому огляді подій за 1300 — 1598 автор спирається на свідчення літописів Великого князівства Литовського та польс. хронік, а також на житія святих та усні перекази. Заключні розділи Г. л. — "Про походження козаків", "Про запровадження нового календаря", "Про початок унії" — є по суті короткими полемічними трактатами. Антикатолицька, антиуніатська та антипротестантська тенденції відчутні і в ін. місцях хроніки. Істор. концепція автора Г. л. позначилася на "Патерику" Сильвестра Косова, на обробках житій Ольги і Володимира, а також на "Синопсисі" та інших творах української історіографії 17 — 18 століття.
♦ Вид.: Полное собрание русских летописей, т. 2. СПБ, 1843.
■ Літ.: Иконников В. С. Опыт русской историографии, т. 2, кн. 2. К., 1908; Єршов А. Коли й хто написав Густинський літопис? "Записки Наукового товариства імені Шевченка", 1930, ч. 2; Марченко І. М. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). К., 1959; Мишко Д. І. Густинський літопис як історичне джерело. "Український історичний журнал". 1971, № 4; Мыцык Ю. А. Украинские летописи XVII века. Днєпропетровск, 1978.
В. І. Крєкотень.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)