ДОРОФІЄВИЧ (Дорофеєвич) Гавриїл

ДОРОФІЄ́ВИЧ (Дорофеєвич) Гавриїл

• ДОРОФІЄВИЧ (Дорофеєвич) Гавриїл

(2-а пол. 16 ст., Галичина, можливо, Львівщина — 20 — 30-і pp. 17 ст.) — укр. культур. діяч, поет і перекладач. Вихованець Львів. братства, до якого вступив 1590. З 1594 удосконалював знання з грец. мови у Кирила Лукаріса в Острозькій академії. Вірогідно, з метою навчання їздив до Константинополя. З поч. 17 ст. служив у львів. єпископа Гедеона Балабана. Д. вважають одним з імовірних авторів листів-відповідей Клірика Острозького Іпатієві Потію. 1614 вийшла в перекладі Д. укр. мовою з грец.кої "Іоанна Златоустого... книга о священствь", де вміщено його 44-рядковий вірш-панегірик "До велможного пана, его милости пана Александра Балабана, старосты вЂнницкого и прочая". Після 1615 жив у Києві, викладав грец. мову в школах. Учасник Києво-Печерського науково-літературного гуртка, організованого Єлисеєм Плетенецьким і Захарією Копистенським. Редагував видання Києво-Печерської друкарні. В Києві 1624 видав у своєму перекладі другу книгу Іоанна Златоуста "БесЂди на дЂяния святых апостол". У передмові до 2-го видання цієї книги Захарія Копистенський дав високу оцінку діяльності Д.

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. К., 1978.

■ Літ.: Коляда Г. І. Гаврило Дорофеєвич, український літератор XVII ст. "Радянське літературознавство", 1958, № 3.

В. В. Яременко.