допоміжні літературознавчі дисципліни

допомі́жні літературознавчі дисциплі́ни

• допоміжні літературознавчі дисципліни

- текстологія, історіографія, палеографія, джерелознавство, бібліографія та ін. галузі гуманітарних наук, що тісно пов'язані як між собою, так і загалом з літературознавчою наукою. З розвитком літературознавства деякі Д. л. д. (текстологія, історіографія, бібліографія; поступово набувають ознак самостійних наук зі своєю історією, певним колом проблем, джерелознавством і специфічними особливостями. Д. л. д. широко використовуються літературознавством у дослідженні літ.-худож. явищ, допомагають з'ясувати історію написання й автентичність тексту худож. твору, обставини, які зумовили його появу, фіксують відомості про всі види друкованих видань тощо. Проблеми Д. л. д. розробляли укр. письменники та літературознавці І. Франко, М. Драгоманов, М. Возняк, В. Перетц, О. Назаревський, С. Маслов, П. Попов, М. Сиваченко.

■ Літ.: Назаревський А. А. Исследование текста. В кн.: Перетц В. Н. Введение в изучение русской литературы. К., 1908; Перетц В. Н. Краткий очерк методологии истории русской литературы. Пг., 1922; Берков П. Н. Введение в технику литературоведческого исследования. Л., 1955; Питання текстології. К., 1968, 1977, 1980, 1983, 1989; Гольденберг Л. І. Бібліографічні джерела українського літературознавства. К., 1977; Лихачев Д. С. Текстология. Л., 1983; Бельчиков Н. Ф. Літратурное источниковедение. М., 1983; Методологические вопросы науки о литературе. Л., 1984.

А. М. Полотай.