Українська літературна енциклопедія

ДУБИНА Микола Іванович

ДУБИ́НА Микола Іванович

• ДУБИНА Микола Іванович

(2.I 1932, с. Дідичі, тепер Ківерцівського р-ну Волин. обл.) — укр. рад. літературознавець, критик, доктор філол. наук з 1980, професор з 1981. Закінчив 1954 Львів. пед. ін-т. З 1967 працює в Київ. ун-ті, з 1989 — керівник Шевченківського н.-д. центру при Київ. ун-ті. Досліджує історію укр. дожовтневої і рад. л-ри, взаємозв'язки л-р народів СРСР тощо. Автор праць "Сурмачі возз'єднання" (1976), "Творчість Любомира Дмитерка" (1977), "Правда звинувачує" (1982), "Патріотизм у творчості українських радянських письменників" (1987) та ін., розвідок про В. Бобинського, Д. Загула, Мирослава Ірчана, М. Тарновського, Я. Галана, О. Гаврилюка, Власа Мизинця, Мирослави Сопілки, В. Гжицького та ін. Д. належать дослідження з питань теор. та ідейної боротьби в л-рі, зокрема навколо спадщини Т. Шевченка ("За правду слова Шевченка", 1989, та ін.). Упорядник видань творів багатьох укр. письменників, ряду збірників і антологій.

Тв.: Шевченко і Західна Україна. К., 1969; Слово ненависті і гніву. К., 1979.

Є. А. Деркач.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)