ДУ ФУ

• ДУ ФУ

(712, повіт Гун, пров. Хенань — 770)

- кит. поет-гуманіст. Здобув традиц. освіту. Написав понад 1400 віршів, у яких звучать любов до батьківщини, її працьовитого народу, протест проти жорстокості правителів, тиранії та соціальної нерівності. Д. Ф. — майстер пейзажної лірики ("Весняні води", "В єднанні з природою", "Ніч у селі" та ін.). Поглибленню соціальних мотивів у творах Д. Ф. сприяло його знайомство з Лі Бо. У "Пісні про бойові колісниці" виступав проти грабіжницьких воєн. У "Пісні про красуню" та ін. творах показав страждання простих людей, продажність чиновників, розбещеність імператора, зажерливість царедворців. Останні роки поета пройшли в поневіряннях і злиднях. Творчість Д. Ф. мала великий вплив на розвиток поезії країн Далекого Сходу. Окр. вірші Д. Ф. перекл. І. Лисевич, Я. Лисевич, В. Отрощенко. Портрет с. 126.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. "Всесвіт", 1973, № 12; Рос. перекл. — Стихи. М., 1955; Стихотворения. М. — Л., 1962; Лирика. Л., 1967.

■ Літ.: Серебряков Е. А. Ду Фу. М., 1958; Лисевич І. Два великі поети. "Всесвіт", 1973, № 12.

І. К. Чирко.