ДУРИЛІН Сергій Миколайович

ДУРИ́ЛІН Сергій Миколайович

• ДУРИЛІН Сергій Миколайович

[14 (26).IX 1877, Москва — 14.XII 1954, там же]

- рос. рад. літературознавець, мистецтвознавець, доктор філол. наук з 1943, чл.-кор. АН СРСР з 1945. Закінчив 1914 Моск. археол. ін-т. З 1945 працював в Ін-ті історії мистецтв АН СРСР. Автор праць з історії рос. л-ри (про творчість К. Леонтьєва, М. Лермонтова, М. Гоголя, О. Островського, Ф. Достоєвського та ін.), про літ.культурні зв'язки Росії і Зх. Європи ("Російські письменники у Гете", 1932; "М-м де Сталь га її російські взаємини", 1939, та ін.). Досліджував психологію худож. творчості (кн. "Як працював Лермонтов", 1934, та ін.), зв'язки л-ри з театром, музикою, живописом — "Рєпін і Гаршин. З історії російського живопису і літератури" (1926), "Врубель і Лермонтов" (1948), "Гоголь і театр" (1952). Д. належать монографії про видатних рос. акторів, праці з історії рос. театру. В повоєнний час вивчав історію укр. театру, рос.-укр. культур. зв'язки: праці "З історії українсько-російських театральних зв'язків", "Щепкін і Україна", "Мова братнього народу" (всі — в кн. "Творча єдність", 1957). У ст. "Кріпацькі діти" (1911) окремий розділ присвятив Т. Шевченку. Написав ст. "Айра Олдрідж і Шевченко" (1955) — про дружбу укр. поета з видатним негр. актором. У дослідженні "З сімейної хроніки Гоголя. Листування В. П. та М. І. Гоголь-Яновських. Листи М. І. Гоголь до Аксакових" (1928) є значний матеріал про укр. культуру.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Марія Заньковецька. К., 1955; Творча єдність. З історії українсько-російських театральних зв'язків. К., 1957.

■ Літ.: Зеров М. [Рец. на кн.: Дурылин С. Из семейной хроники Гоголя. М., 1928]. "Україна", 1930 кн. 40; Кузьмина В. Д. С. Н. Дурылин. В кн.: Сообщения Института истории искусств, в. 6. Театр. М., 1955; Тернюк П. Об авторе и его книге. В кн.: Дурылин С. Н. Мария Заньковецкая. К., 1982; Яковлев В. Пером и словом. "Литературное обозрение", 1987, № 4.

І. Д. Бажинов.