ДУЧИЧ (Дучић) Иован

ДУ́ЧИЧ (Дучић) Иован

• ДУЧИЧ (Дучић) Иован

(5.II 1871, м. Требіньє, Герцеговина — 7.IV 1943, м. Гері, шт. Індіана, США)

- серб. поет, академік Серб. академії наук і мистецтв з 1931. Закінчив 1906 ун-т у Женеві, навчався в Парижі. З 1907 — на дипломатич. роботі. Раннім віршам Д. властиві громадян., соціально-патріотячні настрої. Однак осн. його творчість проходила у руслі символізму. Д. збагатив образні засоби літ. мови, розширив межі серб. версифікації. Видав кілька книжок під назвою "Вірші" (1901, 1908, 1911), зб. "Вірші у прозі. Блакитні легенди" (1908), в яких переважає заглиблено-філос., інтимна і пейзажна лірика. Автор есе з питань філософії та естетики (зб. "Скарб царя Радована", 1932), літ.-крит. статей, дорожніх нотаток (зб. "Міста і химери", 1930). Перекладав вірші М. Лермонтова, О. Пушкіна. Окремі вірші Д. переклав Д. Павличко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Світовий сонет. К., 1983; Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поэты Югославии XIX — XX вв М., 1963.

Г. П. Кочур.