КОБИЛЯНСЬКИЙ Антін
КОБИЛЯ́НСЬКИЙ Антін
• КОБИЛЯНСЬКИЙ Антін
(29.I 1837, с. Перерісль, тепер Надвірнянського р-ну Івано-Франк. обл. — 8.II 1910, Львів)
- укр. літератор, лікар, винахідник. Вивчав 1857 — 61 богослов'я у Львів. і Чернів. семінаріях; 1874 — 77 — філософію у Віден., 1882 — 88 — медицину у Празькому, Віден. і Краків. ун-тах. За поглядами — "народовець". Багато мандрував по Європі, Америці. Був актором, учителем. Захоплювався нар. медициною. Винайшов "фізіократичну камеру" для лікувального дихання, пристрій для вловлювання й корисної переробки диму, літальну машину, яку описав у брошурі "Повітряна яхта" (1898, нім. мовою). Писав вірші, публіцистичні статті. Один з авторів, ред. і видавець брошур "Слово на слово до редактора „Слова"" і "Голос на голос для Галичини" (Чернівці, 1861; обидві — чес. транскрипцією), в яких виступав проти "язичія", відстоюючи ідею розвитку укр. л-ри на нар. основі. У "Слові на слово..." уперше були опубліковані українські вірші Ю. Федьксвича. Зразки його творчості наводилися з метою заперечення далеких від нар. життя творів, що друкувалися "язичієм" у газ. "Слово" та ін. "москвофільських" виданнях. 1864 спільно з П. Свєнціцьким видав у Львові сатир. антимосквофільський журн. "Дуля". К. належить розвідка про творчість Ж. Ж. Руссо (1878, нім. мовою). Дружив з Ю. Федьковичем.
■ Літ.: Доктор Антоній Кобилянський. "Русска правда"
[Відень], 1882, № 11 — 12; Ревакович Т. Антін Кобилянський. "Записки Наукового товариства імені Шевченка", 1910, т. 94.
М. Й. Шалата.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)