КОЗАНОВИЧ Михайло

КОЗАНО́ВИЧ Михайло

• КОЗАНОВИЧ Михайло

(4.VI 1807, с. Плав'є, тепер Плав'я Сколівського р-ну Львів. обл. — 12.IV 1877, с. Вільшаниця, тепер Івано-Франк. р-ну Івано-Франк. обл.)

- укр. поет. У 30-х pp. навчався у Львів. духовній семінарії, належав до гуртка "Руська трійця". Був священиком у Вільшаниці, організував тут читальню. У 1871 — 76 — депутат галицького крайового сейму. Друкувався з 1850 — гол. чин. у газетах "Зоря галицька", "Вестник, повременное письмо посвященно политическому и нравственному образованію русинов австрійской державы" та її додатку "Отечественный сборник повесток, сказок, исторических воспоминаний, господарских и инных общеполезных вестей" (Відень). Кращі вірші — "Голос руської матері до дітей" і "До молодіжі руської" — написані в дусі прогрес. традицій М. Шашкевича. Симпатії до людини з народу відбились у вірші "Учений пан і простий Іван". Виступав також з поемами ("Хлоп-запека", 1857), байками, гуморист. мініатюрами. Писав вірші й польською мовою (не опубл., рукописи зберіг. у Львів. наук. б-ці ім. В. Стефаника АН УРСР). Переклав з нім. мови окремі твори Е. Х. Клейста, Й. Г. Гердера, Ф. Шіллера. Автор ст. "Цвітка воспоминанія на гроб Маркіяна Р. Шашкевича" (1852), істор. реферату про гуцулів та опришківщину (1851, нім. мовою).

М. Й. Шалата.