КОЛОДІЙ Василь Семенович

КОЛОДІ́Й Василь Семенович

• КОЛОДІЙ Василь Семенович

(3.XI 1922, с. Куманівці, тепер Хмільницького р-ну Вінн. обл.)

- укр. рад. поет. Член КПРС з 1964. З початком Вел. Вітчизн. війни деякий час був на фронті, згодом — у партиз. підпіллі. Закін. 1951 Львів. ун-т. Викладав у пед. уч-щі, працював у журн. "Жовтень" (тепер "Дзвін"), з 1969 — у вид-ві "Каменяр". Друкується з 1940. Автор збірок "Вітрам наперекір" (1957), "Снага" (1960), "На орбіту щастя" (1963), "Отчий поріг" (1964), "Рапсодії ранків" (1966), "Криниця" (1970), "У стременах тривог" (1972), "Добром нагріте серце" (1975), "Пісня житнього колоса", "Сонети" (обидві — 1980), "Сліди на росах" (1984), "Поклик весни" (1988), зб. поем "Сонце над грозами" (1977). Осн. теми — Вітчизн. війна, романтика юності, морально-етичні питання, кохання. Тяжіє до сюжетного вірша, епічної форми, пісенної образності. Перекладає твори рос. (О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, О. Блока, А. Ахматової, В. Маяковського, С. Єсеніна, Є. Євтушенка), білорус. (Янки Купали, М. Богдановича, Максима Танка, А. Кулешова, П. Бровки), болг. (І. Базова, Н. Вапцарова, І. Давидкова, В. Башева), польс. (А. Міцкевича, Ю. Словацького, Ц. Норвіда, Л. Стаффа) та ін. письменників. Переклади К. вийшли окремою кн. "Братерство" (1985). Деякі твори К. перекладено рос., білорус., туркм., кирг., болг. мовами.

♦ Тв.: Поезії. Львів, 1982.

■ Літ.: Нечиталюк М. Пристрасне слово поета. "Жовтень", 1958, № 5; Дорошенко І. Поет і час. В кн.: Дорошенко І. Нового прагнучи слова. К., 1974; Яковенко В. Про час, про своє покоління. "Жовтень", 1981, № 1; Мороз О. Сонетарій Василя Колодія. "Жовтень", 1982, № 2.

М. М. Ільницький.