колодчані пісні

колодча́ні пісні

• колодчані пісні

- вид календарно-обрядової поезії розважального змісту у сх. слов'ян. Виконувалися на початку березня, супроводжували звичай "волочити колодку". На Україні К. п. пов'язані з веселим нар. звичаєм — висміюванням старих парубків (дівчата, співаючи, затягують на подвір'я старого парубка уквітчану колодку; або ж, зловивши його на вулиці, прив'язують до ноги колодку і водять селом; за іншими джерелами, "колодчані пісні" — це пісні, що їх співала молодь на колодках ранньою весною). Основні мотиви К. п. — залицяння, гостювання. Розміром К. п. невеликі, мають 1 — 3 строфи, постійні образи: колодки, парубки та півні, що будять колодчан. К. п. побутують і тепер у Волин., Ровен., Житом., Терноп. областях.

♦ Вид.: Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу. К., 1971; Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського. К., 1974; Пісні Тернопільщини, в. 1. К., 1989.

■ Літ.: Соколова В. К. Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов. М., 1979.

П. К. Медведик.