КОЛОМИЄЦЬ Авенір Каленикович

КОЛОМИ́ЄЦЬ Авенір Каленикович

• КОЛОМИЄЦЬ Авенір Каленикович

(псевд. — Марко Крилатий; 19.II 1906, с. Городець, тепер Овруцького р-ну Житом. обл. — 22.VII 1946, Зальцбург, Австрія)

- укр. поет і журналіст. Закінчив 1926 Кременецьку духовну семінарію, 1930 — ф-ти філологічний і правосл. теології Варшав. ун-ту, навчався також на режисер. відділенні Варшав. ін-ту театр. мистецтва. На поч. 30-х pp. разом з В. Бобинським та І. Крушельницьким працював у журналах "Нові шляхи" та "Критика". Писав укр. і польс. мовами. Друкувався з 1928 — у "Літературно-науковому вістнику". Автор поеми "Дев'ятий вал" (1930), зб. поезій "Провісні кадри" (1932), п'єс "Іменем" (1933), "Єретик" (1936), багатьох п'єс і оповідань для дітей, зб. нарисів "Шевченкова ера" (1942). В поетичному доробку переважає громадян. лірика в її традиц. формах вираження. Під час нім.-фашист. окупації займався пед. діяльністю. Уклав і видав для укр. поч. шкіл підручники "Звучня" та "Основи граматики і правопису" (1942). 1944 К. було примусово вивезено до Німеччини.

Л. Р. Світайло.